Діяльність особистості в мережі Інтернет: психологічні аспекти. Тенденції розвитку сучасного суспільства мають переважно техногенний характер. Сучасний світ побудований на базі комп’ютерних електронних систем, які мають місце фактично в усіх сферах діяльності людини Незважаючи на те, що комп’ютер існує всього близько 50 років, а перші комп’ютерні військові мережі з’явилися тільки в середині 60-х років минулого століття, весь світ охоплений військовими й цивільними загальнодоступними мережами настільки, що життя без комп’ютерів та їх спільної взаємодії на сьогодні не є можливим. У наш час кожний десятий житель планети є користувачем глобальних комп’ютерних мереж. У віртуальному просторі склалася своя соціальна система [1; 2], існують свої радіо- й телестанції, газети, кінотеатри, клуби, музеї та виставки. Окрім того, функціонує досить ефективна "цифрова економіка", завдяки якій створено мільйони робочих місць. Інформаційне середовище – поряд із природним, просторово-географічним, соціальним, культурним, ландшафтно-архітектурним тощо – відіграє значну роль у професійній діяльності та в повсякденному житті сучасної людини. Інформаційне середовище, часто іменоване ноосферою, неоднорідне; віднедавна в ньому прийнято виділяти середовище Інтернету, або так званий "кіберпростір". В інформаційних виданнях термін "кіберпростір" широко використовується для позначення всіх аспектів роботи людини з комп’ютером та Інтернетом. Цей термін досить точно відображає можливість сприйняття комп’ютерів та їхніх мереж як особливого психологічного "простору". Людям, що активно працюють із комп’ютерами, пишуть електронні листи, грають в ігри, спілкуються одночасно з людьми на різних континентах, важко не уявляти все це як особливий "простір", куди потрапляють за допомогою свого комп’ютера. Творці інтерактивних сервісів для користувачів вносять свою частку у створення цього образу, називаючи окремі частини власної продукції "світами", "кімнатами" і "територіями". Цей "простір" може й повинен вивчатися як певне єдине ціле. За словами Курта Левіна, "…психології необхідно було зробити багато кроків, перш ніж вона виявила, що динамічне ціле має властивості, які відрізняють його від властивостей його частин або від суми його частин" [3, с. 168-169]. Можна стверджувати, що кіберпростір являє собою практичне втілення деяких теоретичних уявлень піонерів екологічної науки. Так, Пьер Тейяр де Шарден у свій час помітив, що "... ноосфера прагне стати однією замкнутою системою, де кожний елемент окремо бачить, почуває, бажає, страждає так само, як усі інші, й одночасно з ними" [5, c. 199]. Інтернет – одна з найбільш перспективних з існуючих на сьогоднішній день технічних можливостей забезпечити міжкультурну взаємодію і співпрацю або об’єднати всіх суб’єктів, що населяють Землю, в "єдину замкнуту систему", за П. Тейяр де Шарденом. Більше того, численні ідеологи кіберпростору активно проголошують як актуальну мету глобалізації підключення до Інтернету. Оскільки кіберпростір – не тільки й не стільки мережа взаємозалежних комп’ютерів, але й співтовариство людей-користувачів Інтернету, то виглядає досить аргументованим нещодавно заявлений у науковій літературі термін "психологія Інтернету" [7]. Він є не менш обґрунтованим, аніж існуючі в літературі описи "психології терориста", "психології воїна", "психології біженця" та ін. В емпіричних дослідженнях діяльності користувачів у кіберпросторі певні труднощі виявляються у відокремленні психологічних факторів від непсихологічних – ця проблема може бути названа "психологічною екологією", якщо скористатися терміном К. Левіна [3; 4]. Дослідницька діяльність у цій галузі носить не тільки міждисциплінарний, але й комплексний характер, не будучи прив’язаною до конкретного розділу психологічної науки: психологія Інтернету вивчається з позицій психології свідомості, етнічної, когнітивної, соціальної, вікової, педагогічної психології, психології особистості, психології статевих відмінностей, психології праці тощо. Значне поширення в галузі вивчення психології Інтернету одержали крос-культурні дослідження. Вітчизняні дослідження діяльності людини в кіберпросторі поки що досить нечисленні й обмежені за тематикою, якщо порівнювати із закордонними дослідженнями. Обмеженість ця – найчастіше вимушена: якщо дослідження пов’язане з аналізом діяльності людей, воно не може бути проведене, якщо відсутній у пострадянському секторі Інтернет "критичної маси" зайнятих такою діяльністю користувачів Інтернету. Сьогодні такі проблеми постають рідше, ніж кілька років тому, оскільки розвиток Інтернету в Україні відбувається надзвичайно стрімко, з огляду на велику кількість підключених комп’ютерів, пропускну здатність каналів зв’язку, кількість сайтів, динаміку їхнього відвідування. За останні два роки відсоток користувачів Інтернету в Україні виріс більше, ніж у півтора рази. Зараз всесвітньою павутиною в Україні користується 3,2 мільйони або 8% населення. Про це свідчать дані загальнонаціонального опитування Київського міжнародного інституту соціології [6]. Причому більшу частину користувачів становлять молоді люди. Для цілей психологічного дослідження важливим є те, що вітчизняний користувач має доступ і досить активно застосовує практично всі наявні у світовому кіберпросторі сервісні функції. Зацікавленість користувачів подорожами по Інтернету з одного сайту на інший призводить до того, що вони починають сприймати комп’ютери як продовження своєї особистості в "просторі", що відображає їхні смаки й інтереси. У термінах психоаналізу комп’ютери й кіберпростір можна розглядати як тип "проміжного простору", що розширює внутрішній психічний світ людини. Цей стан може настільки захоплювати, що часом відбувається розчинення власного "Я" й ототожнення, наприклад, з особистістю персонажа гри, що відбувається на екрані. Коли кіберпростір сприймається як продовження розуму – проміжний простір між "Я" й іншими – це широко відчинені двері для різного роду фантазій і реакцій перенесення, які можуть бути спроектовані в цей простір. Соціальна структура кіберпростору детермінована процесами створення, поширення, споживання інформації, нормами мережної етики, а також процедурами взаємодії з оффлайновими (поза мережними) соціальними утвореннями. У ній за відсутності єдиного центру будь-який сервер може розглядатися як вершина мікро-ієрархії інтересів користувачів. Оскільки кожне віртуальне мережне співтовариство формується навколо інформаційного ресурсу, має власну систему духовних цінностей, то не може йти мови про загальносітьові цінності. Особливої розмови заслуговує діяльність користувачів у Інтернеті, що має безліч особливостей у порівнянні з будь-яким іншим застосуванням інформаційних технологій. Діяльність користувачів у комп’ютерній мережі Інтернет можна розглядати як: пізнавальну, ігрову, комерційну та комунікативну. Пізнавальна діяльність в Інтернеті являє собою пошук інформації як за ключовими словами, так і через перехід від одного гіпертекстового посилання до іншого – таке "ходіння" отримало назву "навігації". Як правило, кожний, хто поміщає на власній web-сторінці певну інформацію, посилається на інші сторінки в Інтернеті; таким чином, у користувача, навіть якщо він шукав якусь конкретну інформацію, є можливість переходити від одного посилання до іншого практично нескінченно. В Інтернеті можна знайти різноманітну інформацію як за тематикою, так і за якістю: від наукових статей, досліджень до домашніх сторінок школярів і домогосподарок. Інформаційні ресурси, доступні користувачам Інтернет, безумовно безмежні. Кожний користувач може знайти для себе в мережі необхідну інформацію, запропоновану в будь-якій з технічно існуючих форм – текстовому, аудіо, відео та інших форматах. Інформація може носити приватний, науковий, суспільний характер. Однією з основних проблем одержання інформації в Інтернет є її вірогідність і можливість оцінки користувачем одержуваної інформації. Це особливо важливо, оскільки в більшості джерел інформації в мережі відсутня та репутація, що склалася в оффлайн джерел (газет, телебачення, видавництв, радіоканалів) за довгий період їхнього існування. Частково це компенсується активною експансією вже існуючих систем доступу до інформації в мережі, створенням своїх онлайн-версій, частково – роботою адміністраторів пошукових систем, але більшою мірою лягає на плечі самого користувача. Безсумнівно, позитивною якістю мережі є потенційна можливість кожного користувача розміщати в мережі й робити доступною для необмеженого числа інших користувачів власну інформацію. Найважливішим фактором, що визначає експонентний ріст інформаційних ресурсів мережі, є відсутність необхідності залучати для розв’язання завдань значні матеріальні ресурси. Мережа є, напевно, найдемократичнішим засобом масової інформації, що не потребує жодних капіталовкладень і доступна кожному. Ще одним позитивом інформаційних ресурсів мережі є можливість зворотного зв’язку між користувачем і суб’єктом, що надав інформацію. Таким чином, користувачеві надається можливість заявити про себе, повідомити відвідувачам свого ресурсу необхідні, на його погляд, відомості приватного, рекламно-комерційного, суспільного характеру. Величезний обсяг інформаційних ресурсів стає проблемою вибору користувачем досить інформативних і достовірних ресурсів. З появою комп’ютерних мереж стали можливими спільні комп’ютерні ігри, де кількість граючих часто не обмежена двома. Необхідно відзначити, що, якщо звичайна комп’ютерна гра має обмежену кількість варіантів розвитку сюжету, але при великій кількості учасників – живих людей, то ігрова взаємодія здається більш реальною. Комерційна діяльність у Інтернет розвивається за напрямками, що безпосередньо або побічно стосуються роботи самої мережі. Непряме відношення до мережі реалізується у створенні ресурсів, що імітують звичайні види комерційної діяльності: рекламних сторінок, Інтернет-магазинів, аукціонів, електронних дощок оголошень, Інтернет-бірж тощо. Безпосереднє відношення до роботи мережі реалізується у створенні Інтернет-ресурсів, що заробляють шляхом реклами інших сайтів, провайдерської діяльності, послугах зі створення web-сторінок, програмних продуктів. Легкість доступу до Інтернет-ресурсів є визначальним чинником росту Інтернет-комерції, і, як наслідок, доступності її для широких мас користувачів. Додатковим фактором є електронна система розрахунків і неповний контроль з боку держави за комерційною діяльністю в мережі. Це робить Інтернет-комерцію особливо привабливою для початківців, включаючи користувачів мережі підліткового віку, забезпечуючи, у вузькому змісті цього слова, їхню соціалізацію, а нерідко – професійний, кар’єрний і матеріальний ріст. Комунікативна діяльність в Інтернеті досить різноманітна. Окрім спілкування за допомогою електронної пошти (пересилання тексту, графіки, звуку, відео), коли повідомлення до адресата приходять через певний час після відправлення, Інтернет надає користувачам можливість спілкуватися в режимі реального часу (наприклад, чати, ІCQ). Тут користувачеві надається можливість спілкуватися в реальному часі як з більшою кількістю людей, так і налаштовуватися на розмову з окремою людиною, обирати аудиторію й тему для дискусії. Досвід показує, що більшість чатів і форумів мають досить постійну аудиторію, клуби за інтересами. Між іншим, зовсім втрачається фактор відстані, спілкування не вимагає особистого знайомства і, як правило, не припускає його виникнення поза мережею, що знімає низку психологічних бар’єрів, дозволяє висловлюватися у відповідності зі своїми поглядами, дає необмежену можливість самовираження в діалозі. Кіберкомунікація має деперсоніфікуючий потенціал, дає можливість бути присутнім під час діалогу інших, не втручаючись у нього й перебуваючи непоміченим, залишаючи можливість доступу за користувачем. Комунікація в режимі реального часу дає можливість індивідуумові міняти ролі, входячи в аудиторію під різними іменами й створюючи різні віртуальні образи, що дозволяє відпрацьовувати комунікаційні навички й комунікаційні стратегії. Зворотною стороною цього процесу є саме фактор деперсоніфікації, точніше – підміни власних ауто-ідентифікуючих факторів сконструйованими, віртуальними. Отже, можна сказати, що психологічні наслідки застосування інформаційних технологій носять амбівалентний характер, існує значна кількість позитивних впливів на користувачів мережі Інтернет у зв’язку з видом діяльності в ній. Кіберпростір може допомогти користувачам з психологічними травмами, самотнім людям або інвалідам. Інтернет необхідний для соціального, економічного й екологічного розвитку регіонів; для інтенсифікації процесу обміну думками тощо. Пошук інформації за допомогою ключових слів дозволяє будь-якому користувачеві знайти багато різних матеріалів з проблеми, що його цікавить, ознайомитися з різними поглядами на цю проблему, самому замислитися над протиріччями, що виникають, стимулює його активність і творчий потенціал. Комп’ютеризація сприяє зміні авторитарного стилю навчання на демократичний, коли учень навчається знайомитися з різними поглядами на проблему, сам формулює власну думку. Комунікативна діяльність у мережі Інтернет може сприяти появі у дітей мотивації оволодіння письмом як видом мовленнєвої діяльності, а у випадку листування за допомогою електронної пошти користувачами засвоюються нові форми й своєрідні правила спілкування. Говорячи про позитивний вплив комп’ютерних ігор, необхідно зазначити й те, що вони можуть виконувати функцію психологічного розвантаження, відігравати роль своєрідного психологічного тренінгу. У цілому, комп’ютерні ігри являють собою соціально прийнятний вид символічного досвіду, важливого для розвитку особистості. Але не можна забувати й про негативні наслідки застосування інформаційних технологій. Так, навігація мережею Інтернет може сприяти появі своєрідного відлучення від реальності, синдрому залежності від Інтернету, під час якого процес навігації "затягує" суб’єкта настільки, що він виявляється не в змозі повноцінно функціонувати в реальному світі.